Сьогодні, 23 травня 2014 року,  в нашій школі

відбулося свято «Останнього дзвонику».

Шкільні роки — це найсвітліша, найбезтурботніша пора у

житті. Іншої такої не буде, бо життя дасть кожному свої

уроки, у нього свої закони, свої круті віражі, свої пороги,

через які не кожному переступити, яких не кожному

здолати, а школа — це той час, коли все легко, все

можливо. Ростуть діти, дорослішають із класу в клас.

Ще тільки зустрів їх шкільний поріг — маленьких,

наляканих новим і невідомим, а вже ось вони —

випускники, стоять на цьому ж таки порозі — дорослі,

гарні, веселі і трохи сумні через розлуку, яка скоро

настане.

Було все: і вітальне слово адміністрації, і виступи гостей,

і нагородження учнів та класів, і веселі танці, і чарівні пісні

у виконанні наших зірок - учениці 11-Б класу  

Лисейко Юлії та учениці 11-А класу Ткаченко Катерини...

... Але перлиною свята був, безумовно, шкільний вальс

і навіть дощ не зміг приховати радість

в очах випускників.

У кожної людини є свої мрії і сподівання.

Так само є вони і у наших випускників.

Гадаю, що кожен з них, перш ніж відпустити

повітряну кульку у повітря,

загадав щоб здійснилось своє

найпотаємніше бажання.....

Після завершення свята в актовій залі

відбувся останній урок для наших випускників...

Попереду у наших випускників ще багато цікавого.

Горизонт блакитний – поки нездоланний... 

А за ним – тривоги, праця, відкриття.

Та такий він чистий і такий жаданий...   

Хай таким і буде все ваше життя!

Можливо до рідної школи. наші випускники

завітають знову, але вже у якості батьків, які

ведуть своїх дітей у перший клас..